Значення в інших словниках
-
видніти —
видні́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
видніти —
Світати, розвиднятися, дніти, займатися <�благословлятися> на світ; (здалеку) ВИДНІТИСЯ.
Словник синонімів Караванського
-
видніти —
-іє, недок. 1》 безос.Світати, розвиднятися. || Світлішати. 2》 Те саме, що виднітися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
видніти —
ВИДНІ́ТИ, і́є, недок. 1. безос. Світати, розвиднятися. З-за лісу почало видніти, мов хто золотою кайомкою [облямівкою] обшив чорне верхів'я дерева (Панас Мирний); Сурмач починає сурмити, швидко видніє надворі (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
видніти —
див. виднітися; розвиднятися
Словник синонімів Вусика
-
видніти —
ВИДНІ́ТИСЯ (бути видним, приступним зорові), ВИДНІ́ТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВБАЧА́ТИСЯ (УБАЧА́ТИСЯ) розм.; ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МАЛЮВА́ТИСЯ рідше, ВИРИСО́ВУВАТИСЯ, ВИКАРБО́ВУВАТИСЯ, КРАСУВА́ТИСЯ (бути виразно видним); МРІ́ТИ, МРІ́ТИСЯ, МАЯ́ЧИ́ТИ, МАЯЧІ́ТИ...
Словник синонімів української мови
-
видніти —
ВИДНІ́ТИ, і́є, недок. 1. безос. Світати, розвиднятися. З-за лісу почало видніти, мов хто золотою кайомкою обшив чорне верхів’я дерева (Мирний, І, 1954, 172); Сурмач починає сурмити, швидко видніє надворі (Ю. Янов., IV, 1959, 63); // Світлішати.
Словник української мови в 11 томах
-
видніти —
Видніти, -ніє гл. безл. Свѣтать; проясняться.
Словник української мови Грінченка