виконання —
ви́конання іменник середнього роду з відтінком закінченості дії викона́ння іменник середнього роду з відтінком незакінченості дії
Орфографічний словник української мови
виконання —
-я, с. Дія за знач. виконати, виконувати. Виконання вироку — остання із звичайних стадій кримінального процесу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виконання —
ВИКОНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вико́нувати, ви́конати. – Дорогий професоре, невже ви не скажете, як ви досягаєте такого швидкого виконання ваших наказів? (Ю.
Словник української мови у 20 томах
виконання —
ВИ́КОНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ви́конати, вико́нувати. — Дорогий професоре, невже ви не скажете, як ви досягаєте такого швидкого виконання ваших наказів? (Смолич, І, 1958, 75); Мелодії були всім знайомі, та проте виконання було якесь незвичайне, що зворушувало душу (Фр., VIII, 1952, 33).
Словник української мови в 11 томах
виконання —
Викона́ння, -ня с. Исполненіе. Уман. І. 313.
Словник української мови Грінченка