виконання

ви́конання

іменник середнього роду

з відтінком закінченості дії

викона́ння

іменник середнього роду

з відтінком незакінченості дії

Значення в інших словниках

1. виконання — -я, с. Дія за знач. виконати, виконувати. Виконання вироку — остання із звичайних стадій кримінального процесу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. виконання — ВИКОНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. вико́нувати, ви́конати. – Дорогий професоре, невже ви не скажете, як ви досягаєте такого швидкого виконання ваших наказів? (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. виконання — Викона́ння, -ння, -нню, у -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. виконання — ВИ́КОНА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ви́конати, вико́нувати. — Дорогий професоре, невже ви не скажете, як ви досягаєте такого швидкого виконання ваших наказів? (Смолич, І, 1958, 75); Мелодії були всім знайомі, та проте виконання було якесь незвичайне, що зворушувало душу (Фр., VIII, 1952, 33).  Словник української мови в 11 томах
5. виконання — Викона́ння, -ня с. Исполненіе. Уман. І. 313.  Словник української мови Грінченка