викуваний —
ви́куваний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
викуваний —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викувати I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
викуваний —
ВИ́КУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́кувати¹. Меч, викуваний ще скіфськими майстрами, подарували музеєві археологи (із журн.); Це був той дивний контакт, який виникає між справжніми друзями в роботі, єдність душ, викувана однаковим ставленням до життя...
Словник української мови у 20 томах
викуваний —
ВИ́КУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́кувати¹. Це був той дивний контакт, який виникає між справжніми друзями в роботі, єдність душ, викувана однаковим ставленням до життя, до товаришів, до подій (Собко, Срібний корабель, 1961, 235); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах