Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
викуваний —
ви́куваний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
викуваний —
ВИ́КУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́кувати¹. Меч, викуваний ще скіфськими майстрами, подарували музеєві археологи (із журн.); Це був той дивний контакт, який виникає між справжніми друзями в роботі, єдність душ, викувана однаковим ставленням до життя...
Словник української мови у 20 томах
викуваний —
Ви́куваний і ви́кутий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
викуваний —
ВИ́КУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́кувати¹. Це був той дивний контакт, який виникає між справжніми друзями в роботі, єдність душ, викувана однаковим ставленням до життя, до товаришів, до подій (Собко, Срібний корабель, 1961, 235); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах