викуваний
ви́куваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до викувати I.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викуваний — ви́куваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- викуваний — ВИ́КУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́кувати¹. Меч, викуваний ще скіфськими майстрами, подарували музеєві археологи (із журн.); Це був той дивний контакт, який виникає між справжніми друзями в роботі, єдність душ, викувана однаковим ставленням до життя... Словник української мови у 20 томах
- викуваний — Ви́куваний і ви́кутий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- викуваний — ВИ́КУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́кувати¹. Це був той дивний контакт, який виникає між справжніми друзями в роботі, єдність душ, викувана однаковим ставленням до життя, до товаришів, до подій (Собко, Срібний корабель, 1961, 235); *У порівн. Словник української мови в 11 томах