1. Орфографічний словник української мови

викуваний

ви́куваний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до викувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. викуваний — ВИ́КУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́кувати¹. Меч, викуваний ще скіфськими майстрами, подарували музеєві археологи (із журн.); Це був той дивний контакт, який виникає між справжніми друзями в роботі, єдність душ, викувана однаковим ставленням до життя... Словник української мови у 20 томах
  3. викуваний — Ви́куваний і ви́кутий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. викуваний — ВИ́КУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́кувати¹. Це був той дивний контакт, який виникає між справжніми друзями в роботі, єдність душ, викувана однаковим ставленням до життя, до товаришів, до подій (Собко, Срібний корабель, 1961, 235); *У порівн. Словник української мови в 11 томах