Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

вимощувати

Вимо́щувати, -мо́щую, -мо́щуєш; ви́мостити, ви́мощу, ви́мостиш; ви́мости, -стіть

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. вимощувати — вимо́щувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вимощувати — -ую, -уєш і рідко вимощати, -аю, -аєш, недок., вимостити, -ощу, -остиш, док., перех. і без додатка. Вистеляти що-небудь, рівномірно викладаючи чимсь, накладаючи щось. || Викладаючи, вистилаючи чим-небудь, робити щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимощувати — ВИМО́ЩУВАТИ, ую, уєш, рідко ВИМОЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́МОСТИТИ, ощу, остиш, док., що і без прям. дод. Вистеляти що-небудь, рівномірно викладаючи чимсь, накладаючи щось. – Царівні не встид тут сидіти!...  Словник української мови у 20 томах
  4. вимощувати — див. мостити  Словник синонімів Вусика
  5. вимощувати — БРУКУВА́ТИ (суцільно покривати каменем — дорогу, майдан і т. ін.), ВИБРУКО́ВУВАТИ, МОСТИ́ТИ, ВИМО́ЩУВАТИ. — Док.: забрукува́ти, ви́брукувати, ви́мостити. Вчора Петро проходив колгоспним двором і бачив, що брукували шлях (І. Чендей).  Словник синонімів української мови
  6. вимощувати — ВИМОЩУВАТИ, ую, уєш і рідко ВИМОЩАТИ, аю, аєш, недок., ВИМОСТИТИ, ощу, остиш, док., перех. і без додатка. Вистеляти що-небудь, рівномірно викладаючи чимсь, накладаючи щось. — Царівні не встид тут сидіти!...  Словник української мови в 11 томах