вимощувати

вимо́щувати

-ую, -уєш і рідко вимощати, -аю, -аєш, недок., вимостити, -ощу, -остиш, док., перех. і без додатка.

Вистеляти що-небудь, рівномірно викладаючи чимсь, накладаючи щось.

|| Викладаючи, вистилаючи чим-небудь, робити щось.

Значення в інших словниках

1. вимощувати — вимо́щувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вимощувати — ВИМО́ЩУВАТИ, ую, уєш, рідко ВИМОЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́МОСТИТИ, ощу, остиш, док., що і без прям. дод. Вистеляти що-небудь, рівномірно викладаючи чимсь, накладаючи щось. – Царівні не встид тут сидіти!...  Словник української мови у 20 томах
3. вимощувати — див. мостити  Словник синонімів Вусика
4. вимощувати — БРУКУВА́ТИ (суцільно покривати каменем — дорогу, майдан і т. ін.), ВИБРУКО́ВУВАТИ, МОСТИ́ТИ, ВИМО́ЩУВАТИ. — Док.: забрукува́ти, ви́брукувати, ви́мостити. Вчора Петро проходив колгоспним двором і бачив, що брукували шлях (І. Чендей).  Словник синонімів української мови
5. вимощувати — Вимо́щувати, -мо́щую, -мо́щуєш; ви́мостити, ви́мощу, ви́мостиш; ви́мости, -стіть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. вимощувати — ВИМОЩУВАТИ, ую, уєш і рідко ВИМОЩАТИ, аю, аєш, недок., ВИМОСТИТИ, ощу, остиш, док., перех. і без додатка. Вистеляти що-небудь, рівномірно викладаючи чимсь, накладаючи щось. — Царівні не встид тут сидіти!...  Словник української мови в 11 томах