вимуштруваний — Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

вимуштруваний — ви́муштруваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
вимуштруваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вимуштрувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
вимуштруваний — ВИ́МУШТРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́муштрувати. Був [Максим] цілком протилежна натура. Високий і білявий, вимуштруваний у військовій службі, од якої лишалась у нього лиш зручність в рухах та брава постать (М. Словник української мови у 20 томах
вимуштруваний — ВИ́МУШТРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́муштрувати. Високий і білявий, вимуштруваний у військовій службі.., він був увесь порив і одвертість (Коцюб. Словник української мови в 11 томах