1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

вимуштруваний

Ви́муштруваний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимуштруваний — ви́муштруваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вимуштруваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вимуштрувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимуштруваний — ВИ́МУШТРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́муштрувати. Був [Максим] цілком протилежна натура. Високий і білявий, вимуштруваний у військовій службі, од якої лишалась у нього лиш зручність в рухах та брава постать (М. Словник української мови у 20 томах
  4. вимуштруваний — ВИ́МУШТРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́муштрувати. Високий і білявий, вимуштруваний у військовій службі.., він був увесь порив і одвертість (Коцюб. Словник української мови в 11 томах