вимуштруваний
ви́муштруваний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вимуштрувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вимуштруваний — ви́муштруваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вимуштруваний — ВИ́МУШТРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́муштрувати. Був [Максим] цілком протилежна натура. Високий і білявий, вимуштруваний у військовій службі, од якої лишалась у нього лиш зручність в рухах та брава постать (М. Словник української мови у 20 томах
- вимуштруваний — Ви́муштруваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вимуштруваний — ВИ́МУШТРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́муштрувати. Високий і білявий, вимуштруваний у військовій службі.., він був увесь порив і одвертість (Коцюб. Словник української мови в 11 томах