вимуштруваний

ВИ́МУШТРУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́муштрувати.

Був [Максим] цілком протилежна натура. Високий і білявий, вимуштруваний у військовій службі, од якої лишалась у нього лиш зручність в рухах та брава постать (М. Коцюбинський);

Микулині дружинники були так ним вимуштрувані, що знали вже навпомацки кожну п'ядь цієї землі (А. Хижняк);

На вас чекає класичний інтер'єр роботи найкращих італійських дизайнерів, вишукана середземноморська кухня, великий вибір вин і вимуштруваний персонал (з мови реклами);

Навколо наглядачі з вимуштруваними собаками (О. Донченко).