Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
вимуштруваний —
ви́муштруваний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
вимуштруваний —
ВИ́МУШТРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́муштрувати. Був [Максим] цілком протилежна натура. Високий і білявий, вимуштруваний у військовій службі, од якої лишалась у нього лиш зручність в рухах та брава постать (М.
Словник української мови у 20 томах
вимуштруваний —
Ви́муштруваний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
вимуштруваний —
ВИ́МУШТРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́муштрувати. Високий і білявий, вимуштруваний у військовій службі.., він був увесь порив і одвертість (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах