Великий тлумачний словник сучасної мови

вимуштруваний

ви́муштруваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вимуштрувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. вимуштруваний — ви́муштруваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. вимуштруваний — ВИ́МУШТРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́муштрувати. Був [Максим] цілком протилежна натура. Високий і білявий, вимуштруваний у військовій службі, од якої лишалась у нього лиш зручність в рухах та брава постать (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. вимуштруваний — Ви́муштруваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вимуштруваний — ВИ́МУШТРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́муштрувати. Високий і білявий, вимуштруваний у військовій службі.., він був увесь порив і одвертість (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах