Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

витрушений

Ви́трушений, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. витрушений — ви́трушений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. витрушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до витрусити. || витрушено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витрушений — ВИ́ТРУШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́трусити. Горобці цвірінькали та чубились коло стіжків, де було чимало витрушеного зерна (М. Коцюбинський); Найсолодшою стравою з усіх земних була м'ялиця з сухарів...  Словник української мови у 20 томах
  4. витрушений — ВИ́ТРУШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́трусити.  Словник української мови в 11 томах