витрушувати —
витру́шувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
витрушувати —
-ую, -уєш, недок., витрусити, -ушу, -усиш, док., перех. 1》 Трусячи, очищати що-небудь від пилу і т. ін. 2》 Трусячи, висипати, викидати що-небудь назовні. || Трусячи, виливати воду з людини, яка тонула. 3》 розм. Знаходити під час обшуку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
витрушувати —
ВИТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТРУСИТИ, ушу, усиш, док., що. 1. Трусячи, витріпуючи, очищати що-небудь від пилу, бруду і т. ін. Мили підлоги, протирали вікна, провітрювали кімнати, підчищали стежки, витрушували килими (В.
Словник української мови у 20 томах
витрушувати —
див. трясти
Словник синонімів Вусика
витрушувати —
виверта́ти (витру́шувати) / ви́вернути (ви́трусити) кише́ні. Витрачати всі гроші. Точить (Петро) п’яні теревені, Доки виверне кишені, Доки лишиться “герою” Лиш на пачечку “Прибою” (С.
Фразеологічний словник української мови
витрушувати —
ВИТРУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ТРУСИТИ, ушу, усиш, док., перех. 1. Трусячи, очищати що-небудь від пилу і т. ін. Мили підлоги, протирали вікна, провітрювали кімнати, підчищали стежки, витрушували килими (Коз.
Словник української мови в 11 томах
витрушувати —
Витрушувати, -шую, -єш сов. в. витрусити, -шу, -сиш, гл; 1) Вытряхивать, вытряхнуть. Жарину витрусити з халяви. Рудч. Ск. II. 197. Останній шаг витрушує шинкарці. Греб. 371. 2) Находить, найти при обыскѣ. Трушено його й витрушено крадене полотно. Харьк.
Словник української мови Грінченка