витрушений

ви́трушений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до витрусити.

|| витрушено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. витрушений — ви́трушений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. витрушений — ВИ́ТРУШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́трусити. Горобці цвірінькали та чубились коло стіжків, де було чимало витрушеного зерна (М. Коцюбинський); Найсолодшою стравою з усіх земних була м'ялиця з сухарів...  Словник української мови у 20 томах
3. витрушений — Ви́трушений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. витрушений — ВИ́ТРУШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́трусити.  Словник української мови в 11 томах