Значення в інших словниках
-
вихований —
ви́хований 1 дієприкметник від: ви́ховати ви́хований 2 прикметник чемний, ввічливий
Орфографічний словник української мови
-
вихований —
Чемний, ВВІЧЛИВИЙ, фам. отесаний;
Словник синонімів Караванського
-
вихований —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до виховати I. 2》 прикм. Який внаслідок виховання набув навичок пристойного поводження; чемний, ввічливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вихований —
ВИ́ХОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́ховати¹. Всі вважали дочок станового за розумних, добре вихованих (І. Нечуй-Левицький); – Се мене тривожить. Адже ж знаєте, як вона в мене вихована. Ніколи не брехала (І.
Словник української мови у 20 томах
-
вихований —
I благородний, благополучний (напр. син), благопристойний, благоприхильний, благорозсудливий, ввічливий, виважений, видержливий, високоінтелігентний, висококультурний, вишколений, галантний, ґречний, делікатний, джентльмен, дисциплінований...
Словник синонімів Вусика
-
вихований —
ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ) (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙ рідше, ОБХІ́ДЛИВИЙ рідше...
Словник синонімів української мови
-
вихований —
ВИ́ХОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́ховати¹. Всі вважали дочок станового за розумних, добре вихованих (Н.-Лев., І, 1956, 185); — Се мене тривожить. Адже ж знаєте, як вона в мене вихована. Ніколи не брехала (Фр.
Словник української мови в 11 томах