вихований

ВИ́ХОВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́ховати¹.

Всі вважали дочок станового за розумних, добре вихованих (Н.-Лев., І, 1956, 185);

— Се мене тривожить. Адже ж знаєте, як вона в мене вихована. Ніколи не брехала (Фр., VII, 1951, 86);

Ніжність велику почував Тарас Шевченко до дітей, — ніжність, яка відрізняє всіх нас, слов’ян, вихованих на принципах гуманності (Тич., III, 1957, 186);

Вони [шведи] незвичні пливти, тримаючись за конячі хвости, та й коні їхні не так виховані (Ю. Янов., II, 1954, 123).

2. прикм. Який внаслідок виховання набув навиків пристойного поводження; чемний, ввічливий.

Як йому краще зробити, щоб і виявити своє ставлення до Мирослави й одночасно додержати пристойності вихованої людини? (Кач., Вибр., 1947, 164).

Значення в інших словниках

1. вихований — ви́хований 1 дієприкметник від: ви́ховати ви́хований 2 прикметник чемний, ввічливий  Орфографічний словник української мови
2. вихований — Чемний, ВВІЧЛИВИЙ, фам. отесаний;  Словник синонімів Караванського
3. вихований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до виховати I. 2》 прикм. Який внаслідок виховання набув навичок пристойного поводження; чемний, ввічливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вихований — ВИ́ХОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́ховати¹. Всі вважали дочок станового за розумних, добре вихованих (І. Нечуй-Левицький); – Се мене тривожить. Адже ж знаєте, як вона в мене вихована. Ніколи не брехала (І.  Словник української мови у 20 томах
5. вихований — I благородний, благополучний (напр. син), благопристойний, благоприхильний, благорозсудливий, ввічливий, виважений, видержливий, високоінтелігентний, висококультурний, вишколений, галантний, ґречний, делікатний, джентльмен, дисциплінований...  Словник синонімів Вусика
6. вихований — ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ) (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙ рідше, ОБХІ́ДЛИВИЙ рідше...  Словник синонімів української мови
7. вихований — Ви́хований, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)