вищати —
ви́щати дієслово недоконаного виду вища́ти дієслово недоконаного виду верещати, скавчати
Орфографічний словник української мови
вищати —
I в`ищати-аю, -аєш, недок. Ставати, робитися вищим. II вищ`ати-щу, -щиш, недок. Видавати уривчасті, різкі, пронизливі звуки. || Утворювати різкі, пронизливі звуки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вищати —
див. горланити
Словник чужослів Павло Штепа
вищати —
ВИ́ЩАТИ, аю, аєш, недок. Ставати, робитися вищим. Стіжки в току вищають, усе ніби ростуть, як гори (І. Нечуй-Левицький); Гори вищали, нагромаджувалися, заступали обрій титанічними руїнами (З.
Словник української мови у 20 томах
вищати —
див. кричати; скавучати
Словник синонімів Вусика
вищати —
ВИ́ЩАТИ, аю, аєш, недок. Ставати, робитися вищим. Стіжки в току вищають, усе ніби ростуть, як гори (Н.-Лев., III, 1956, 326); Гори вищали, нагромаджувалися, заступали обрій титанічними руїнами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 184). ВИЩА́ТИ, щу́, щи́ш, недок.
Словник української мови в 11 томах
вищати —
Ви́щати, -щаю, -єш гл. Дѣлаться выше. --------------- Вища́ти, -щу́, -щи́ш гл. Визжать. Вона аж вищить. Рудч. Ск. II. 30.
Словник української мови Грінченка