ворожчин

Воро́жчин, -на, -не; -чині, -них

Значення в інших словниках

1. ворожчин — -чина, -чине. Прикм. до ворожка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ворожчин — ВОРО́ЖЧИН, а, е. Належний ворожці. Справдилося ще раз ворожчине слово (П. Куліш); Мина Омелькович мав певність, що в хаті в нього росте неабиякий музикант, той, для кого музика виявилась кращими ліками, ніж ворожчин віск (О.  Словник української мови у 20 томах