ворожість —
воро́жість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
ворожість —
[ворож'іс'т'] -жос'т'і, ор. -ж'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
ворожість —
-жості, ж. Властивість за знач. ворожий 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
ворожість —
ВОРО́ЖІСТЬ, жості, ж. Властивість і стан за знач. воро́жий 2. Тут я вже почув не теоретичну, а справжню ворожість до доглядача (В. Винниченко); Перші ряди селян стояли непорушно, останні їх підтримували й не виявляли будь-яких ознак ворожості (Г.
Словник української мови у 20 томах
ворожість —
НЕПРИ́ЯЗНЬ (недоброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь), НЕПРИХИ́ЛЬНІСТЬ, АНТИПА́ТІЯ підсил., НЕДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВІСТЬ підсил., НЕДРУЖЕЛЮ́БНІСТЬ підсил., НЕЛЮБО́В підсил., ВОРО́ЖІСТЬ підсил.
Словник синонімів української мови
ворожість —
ВОРО́ЖІСТЬ, жості, ж. Властивість за знач. воро́жий 1. Перші ряди селян стояли непорушно, останні їх підтримували й не виявляли будь-яких ознак ворожості (Епік, Тв., 1958, 335).
Словник української мови в 11 томах