ворожість

воро́жість

[ворож'іс'т']

-жос'т'і, ор. -ж'іс'т'у

Значення в інших словниках

1. ворожість — воро́жість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. ворожість — -жості, ж. Властивість за знач. ворожий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ворожість — ВОРО́ЖІСТЬ, жості, ж. Властивість і стан за знач. воро́жий 2. Тут я вже почув не теоретичну, а справжню ворожість до доглядача (В. Винниченко); Перші ряди селян стояли непорушно, останні їх підтримували й не виявляли будь-яких ознак ворожості (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. ворожість — НЕПРИ́ЯЗНЬ (недоброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь), НЕПРИХИ́ЛЬНІСТЬ, АНТИПА́ТІЯ підсил., НЕДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВІСТЬ підсил., НЕДРУЖЕЛЮ́БНІСТЬ підсил., НЕЛЮБО́В підсил., ВОРО́ЖІСТЬ підсил.  Словник синонімів української мови
5. ворожість — Воро́жість, -жости, -жості, -жістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ворожість — ВОРО́ЖІСТЬ, жості, ж. Властивість за знач. воро́жий 1. Перші ряди селян стояли непорушно, останні їх підтримували й не виявляли будь-яких ознак ворожості (Епік, Тв., 1958, 335).  Словник української мови в 11 томах