ворожість
ВОРО́ЖІСТЬ, жості, ж.
Властивість і стан за знач. воро́жий 2.
Тут я вже почув не теоретичну, а справжню ворожість до доглядача (В. Винниченко);
Перші ряди селян стояли непорушно, останні їх підтримували й не виявляли будь-яких ознак ворожості (Г. Епік);
Довкола щільніше й щільніше облягала Сивоока ворожість (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)