відплив —
відпли́в іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
відплив —
-у, ч. 1》 тільки одн. Дія за знач. відпливати й відпливти 1), 3). 2》 Періодичне (двічі на добу) пониження рівня води в океанах і відкритих морях; прот. приплив. 3》 перен. Послаблення якогось процесу, дії, руху, що чергуються з їх піднесенням.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відплив —
ВІДПЛИ́В, у, ч. 1. тільки одн. Дія за знач. відплива́ти і відпливти́ 1, 3. Потік шумів, мов перемагав одну перепону за другою, а коло лежачої деревини розпінився, неначе хотів її тим до відпливу присилувати (О.
Словник української мови у 20 томах
відплив —
див. приплив і відплив
Універсальний словник-енциклопедія
відплив —
ВІДПЛИ́В (періодичне пониження рівня води в океанах і відкритих морях), ВІДЛИ́В рідше. Тільки під час відпливу сполучалися (острівки) з берегом (І. Багмут); А серце чим не море? Чи ж мало бур у нім? Прилив, одлив і перли На дні його живім (А. Кримський).
Словник синонімів української мови
відплив —
ВІДПЛИ́В, у, ч. 1. тільки одн. Дія за знач. відплива́ти й відпливти́ 1, 3. Потік шумів, мов перемагав одну перепону за другою, а коло лежачої деревини розпінився, неначе хотів її тим до відпливу присилувати (Коб.
Словник української мови в 11 томах
відплив —
Відплив, -ву м. 1) Стокъ. 2) Отливъ (морской). Желех.
Словник української мови Грінченка