відштовхувати —
відшто́вхувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
відштовхувати —
Штовхати, ВІДПИХАТИ, тручати; п. ф. -СЯ, (від чого) взяти за відправну точку що і п. ф. від відштовхувати.
Словник синонімів Караванського
відштовхувати —
-ую, -уєш, недок., відштовхнути, -ну, -неш, док., перех. 1》 від кого – чого і без додатка. Штовхаючи, відкидати, відсувати; відпихати. 2》 Негативним ставленням до кого-небудь віддаляти від себе. 3》 Викликати в когось негативні почуття до себе (виглядом, поведінкою і т. ін.); відвертати від себе.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відштовхувати —
ВІДШТО́ВХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШТОВХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що. 1. від кого – чого і без дод. Штовхаючи, відкидати, відсувати; відпихати. Іван недбайливо одштовхує його назад (Ю. Яновський); Мати одв'язує човен і відштовхує його від берега (О.
Словник української мови у 20 томах
відштовхувати —
ВІДДАВА́ТИ (про вогнепальну зброю — різко штовхати під час пострілу), ВІДБИВА́ТИ, ВІДШТО́ВХУВАТИ. — Док.: відда́ти, відби́ти, відштовхну́ти. Сильно віддавали (рушниці) в плече і щоку (Т.
Словник синонімів української мови
відштовхувати —
ВІДШТО́ВХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШТО́ВХНУТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. від кого — чого і без додатка. Штовхаючи, відкидати, відсувати; відпихати. Іван недбайливо одштовхує його назад (Ю. Янов.
Словник української мови в 11 томах