відштовхувати

відшто́вхувати

-ую, -уєш, недок., відштовхнути, -ну, -неш, док., перех.

1》 від кого – чого і без додатка. Штовхаючи, відкидати, відсувати; відпихати.

2》 Негативним ставленням до кого-небудь віддаляти від себе.

3》 Викликати в когось негативні почуття до себе (виглядом, поведінкою і т. ін.); відвертати від себе.

Значення в інших словниках

1. відштовхувати — відшто́вхувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відштовхувати — Штовхати, ВІДПИХАТИ, тручати; п. ф. -СЯ, (від чого) взяти за відправну точку що і п. ф. від відштовхувати.  Словник синонімів Караванського
3. відштовхувати — ВІДШТО́ВХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШТОВХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що. 1. від кого – чого і без дод. Штовхаючи, відкидати, відсувати; відпихати. Іван недбайливо одштовхує його назад (Ю. Яновський); Мати одв'язує човен і відштовхує його від берега (О.  Словник української мови у 20 томах
4. відштовхувати — ВІДДАВА́ТИ (про вогнепальну зброю — різко штовхати під час пострілу), ВІДБИВА́ТИ, ВІДШТО́ВХУВАТИ. — Док.: відда́ти, відби́ти, відштовхну́ти. Сильно віддавали (рушниці) в плече і щоку (Т.  Словник синонімів української мови
5. відштовхувати — Відшто́вхувати, -то́вхую, -хуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. відштовхувати — ВІДШТО́ВХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДШТО́ВХНУТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. від кого — чого і без додатка. Штовхаючи, відкидати, відсувати; відпихати. Іван недбайливо одштовхує його назад (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах