відьмування —
відьмува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
відьмування —
-я, с., заст. Дія за знач. відьмувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відьмування —
ВІДЬМУВА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. відьмува́ти. Більш десятка корів зробились офірою Параскіциного відьмування (М. Коцюбинський); Адаміс потяг бабцю до княжих скітниць, але вона не хотіла йти й не хотіла брати нічого за своє відьмування (І. Білик).
Словник української мови у 20 томах
відьмування —
ЧАКЛУ́НСТВО (магічні дії, рухи й замовляння, за допомогою яких нібито можна вплинути на людей і природу), ЧА́РИ, ЧАРІВНИ́ЦТВО, ЧАРОДІ́ЙСТВО, ХАРАКТЕ́РНИЦТВО, МА́ГІЯ, ЧОРНОКНИ́ЖНИЦТВО заст., ХИ́МОРОДИ заст., ХИ́МОРОДЬ заст.
Словник синонімів української мови
відьмування —
ВІДЬМУВА́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. відьмува́ти. Більш десятка корів зробились офірою Параскіциного відьмування (Коцюб., І, 1955, 274).
Словник української мови в 11 томах