Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

гайдуцький

Гайду́цький, -ка, -ке

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. гайдуцький — -а, -е, іст. Прикм. до гайдук 1-3). || Належний гайдукові, гайдукам.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гайдуцький — ГАЙДУ́ЦЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до гайду́к 1–3. Його [князя Острозького] люди схопили нас зненацька. І коли б не воєвода, мабуть, учинили б над нами суд гайдуцький (Іван Ле); Над Балканом свищуть кулі Із гайдуцьких, Із повстанських Самопалів (П.  Словник української мови у 20 томах
  3. Гайдуцький — Гайду́цький прізвище  Орфографічний словник української мови
  4. гайдуцький — ГАЙДУ́ЦЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до гайду́к 1-3. Його [князя Острозького] люди схопили нас зненацька. І коли б не воєвода, мабуть, учинили б над нами суд гайдуцький (Ле, Україна, 1940, 205); // Належний гайдукові, гайдукам.  Словник української мови в 11 томах
  5. гайдуцький — Гайдуцький, -а, -е Принадлежащій, свойственный гайдуку 1.  Словник української мови Грінченка