гайдуцький —
-а, -е, іст. Прикм. до гайдук 1-3). || Належний гайдукові, гайдукам.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гайдуцький —
ГАЙДУ́ЦЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до гайду́к 1–3. Його [князя Острозького] люди схопили нас зненацька. І коли б не воєвода, мабуть, учинили б над нами суд гайдуцький (Іван Ле); Над Балканом свищуть кулі Із гайдуцьких, Із повстанських Самопалів (П.
Словник української мови у 20 томах
Гайдуцький —
Гайду́цький прізвище
Орфографічний словник української мови
гайдуцький —
Гайду́цький, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
гайдуцький —
ГАЙДУ́ЦЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до гайду́к 1-3. Його [князя Острозького] люди схопили нас зненацька. І коли б не воєвода, мабуть, учинили б над нами суд гайдуцький (Ле, Україна, 1940, 205); // Належний гайдукові, гайдукам.
Словник української мови в 11 томах