гигикання —
гиги́кання іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
гигикання —
-я, с., розм. Дія за знач. гигикати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гигикання —
ГИГИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гиги́кати. Парубки запалили в Хрещатому Яру, над самою річкою, ще більше вогнище .. Знявся несамовитий вереск, і виляск, і басовите гигикання (І. Білик); Ян подивився на Марка впритул і нервово гигикнув.
Словник української мови у 20 томах