Великий тлумачний словник сучасної мови

гигикання

гиги́кання

-я, с., розм.

Дія за знач. гигикати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гигикання — гиги́кання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. гигикання — ГИГИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гиги́кати. Парубки запалили в Хрещатому Яру, над самою річкою, ще більше вогнище .. Знявся несамовитий вереск, і виляск, і басовите гигикання (І. Білик); Ян подивився на Марка впритул і нервово гигикнув.  Словник української мови у 20 томах
  3. гигикання — див. сміх  Словник синонімів Вусика
  4. гигикання — Гиги́кання, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гигикання — ГИГИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гиги́кати.  Словник української мови в 11 томах