Значення в інших словниках
-
гигикання —
гиги́кання іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
гигикання —
ГИГИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гиги́кати. Парубки запалили в Хрещатому Яру, над самою річкою, ще більше вогнище .. Знявся несамовитий вереск, і виляск, і басовите гигикання (І. Білик); Ян подивився на Марка впритул і нервово гигикнув.
Словник української мови у 20 томах
-
гигикання —
див. сміх
Словник синонімів Вусика
-
гигикання —
Гиги́кання, -ння, -нню, -нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
гигикання —
ГИГИ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гиги́кати.
Словник української мови в 11 томах