Значення в інших словниках
-
глиняний —
гли́няний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
глиняний —
ГЛИНЯНИЙ – ГЛИНЯСТИЙ, ГЛИНИСТИЙ Глиняний. Який складається або виготовлений з глини; який має колір глини: глиняна гора, глиняна печера, глиняна долівка, глиняна амфора, глиняний глечик, глиняний колір. Глинястий, глинистий.
Літературне слововживання
-
глиняний —
[глин'анией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
глиняний —
-а, -е. 1》 Зробл. з глини. 2》 Який складається з глини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
глиняний —
ГЛИ́НЯНИЙ, а, е. 1. Зробл. з глини. Маріора варила обід у глиняній кабиці на подвір'ї (М. Коцюбинський); Продавець дитячих іграшок нестямно свистів одночасно на кількох глиняних свищиках (Б.
Словник української мови у 20 томах
-
глиняний —
ГЛИ́НЯНИЙ (про посуд — зроблений із глини), КЕРАМІ́ЧНИЙ, ЧЕРЕП'Я́НИЙ. Василина дістала з.. мисника глиняний, з підмальованими боками кухлик (М. Стельмах); Керамічний посуд; З череп'яної миски Оксана взяла найкраще гроно винограду (А. Шиян).
Словник синонімів української мови
-
глиняний —
ГЛИ́НЯНИЙ, а, е. 1. Зробл. з глини. Маріора варила обід у глиняній кабиці на подвір’ї (Коцюб., І, 1955, 215); Глиняні посудини дунайської культури мають форму чашок, кубків і невеликих плоскодонних глечиків (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 51); *У порівн.
Словник української мови в 11 томах
-
глиняний —
Глиняний, -а, -е Глиняный. Шевч. 437.
Словник української мови Грінченка