глиняний
ГЛИ́НЯНИЙ, а, е.
1. Зробл. з глини.
Маріора варила обід у глиняній кабиці на подвір'ї (М. Коцюбинський);
Продавець дитячих іграшок нестямно свистів одночасно на кількох глиняних свищиках (Б. Левін);
У чорному перекошеному миснику стояла ребром велика глиняна миска i пляшка без шийки (Ю. Андрухович);
* У порівн. Рука [Тугара] ослабла, впала, мов глиняна (І. Франко).
2. Який складається з глини.
Де ж Дніпро? Ось і він – синій аж чорний .. піднімає свою гребенясту спину, роздимає покручені боки і з ревом та гуком стрибає на глиняний берег (Панас Мирний);
Земля тут глиняна. Суглинок, покраяний ярами, долинами (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)