глиняний

ГЛИНЯНИЙ – ГЛИНЯСТИЙ, ГЛИНИСТИЙ

Глиняний. Який складається або виготовлений з глини; який має колір глини: глиняна гора, глиняна печера, глиняна долівка, глиняна амфора, глиняний глечик, глиняний колір.

Глинястий, глинистий. Який містить у собі глину, багатий на глину або має колір глини: глинясті (глинисті) ґрунти, глинястий (глинистий) намул, глинястий (глинистий) вигляд обличчя.

Значення в інших словниках

1. глиняний — гли́няний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. глиняний — [глин'анией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. глиняний — -а, -е. 1》 Зробл. з глини. 2》 Який складається з глини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. глиняний — ГЛИ́НЯНИЙ, а, е. 1. Зробл. з глини. Маріора варила обід у глиняній кабиці на подвір'ї (М. Коцюбинський); Продавець дитячих іграшок нестямно свистів одночасно на кількох глиняних свищиках (Б.  Словник української мови у 20 томах
5. глиняний — ГЛИ́НЯНИЙ (про посуд — зроблений із глини), КЕРАМІ́ЧНИЙ, ЧЕРЕП'Я́НИЙ. Василина дістала з.. мисника глиняний, з підмальованими боками кухлик (М. Стельмах); Керамічний посуд; З череп'яної миски Оксана взяла найкраще гроно винограду (А. Шиян).  Словник синонімів української мови
6. глиняний — Гли́няний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. глиняний — ГЛИ́НЯНИЙ, а, е. 1. Зробл. з глини. Маріора варила обід у глиняній кабиці на подвір’ї (Коцюб., І, 1955, 215); Глиняні посудини дунайської культури мають форму чашок, кубків і невеликих плоскодонних глечиків (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 51); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах
8. глиняний — Глиняний, -а, -е Глиняный. Шевч. 437.  Словник української мови Грінченка