голосівка —
голосі́вка іменник жіночого роду рідко
Орфографічний словник української мови
голосівка —
-и, ж., заст. Голосний звук.
Великий тлумачний словник сучасної мови
голосівка —
ГОЛОСІ́ВКА, и, ж., заст., лінгв. Голосний звук. Наша мова (в основному своєму діалекті) має тільки чисті, виразні голосівки (В. Самійленко); – Або штраф, або в Миргороді я в Депеу [ДПУ] вас здам!...
Словник української мови у 20 томах
голосівка —
ГОЛОСНИ́Й ім. (звук), ГОЛОСІ́ВКА заст. Сполучний голосний; Наша мова (в основному своєму діалекті) має тільки чисті, виразні голосівки (В. Самійленко).
Словник синонімів української мови
голосівка —
ГОЛОСІ́ВКА, и, ж., заст. Голосний звук. Наша мова (в основному своєму діалекті) має тільки чисті, виразні голосівки (Сам., II, 1958, 365).
Словник української мови в 11 томах