голосівка

ГОЛОСІ́ВКА, и, ж., заст. Голосний звук.

Наша мова (в основному своєму діалекті) має тільки чисті, виразні голосівки (Сам., II, 1958, 365).

Значення в інших словниках

1. голосівка — голосі́вка іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. голосівка — -и, ж., заст. Голосний звук.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голосівка — ГОЛОСІ́ВКА, и, ж., заст., лінгв. Голосний звук. Наша мова (в основному своєму діалекті) має тільки чисті, виразні голосівки (В. Самійленко); – Або штраф, або в Миргороді я в Депеу [ДПУ] вас здам!...  Словник української мови у 20 томах
4. голосівка — ГОЛОСНИ́Й ім. (звук), ГОЛОСІ́ВКА заст. Сполучний голосний; Наша мова (в основному своєму діалекті) має тільки чисті, виразні голосівки (В. Самійленко).  Словник синонімів української мови
5. голосівка — Голосі́вка, -вки, -вці; -вки, -вок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)