голосуючий
ГОЛОСУ́ЮЧИЙ, а, е Дієпр. акт. теп. ч. до голосува́ти 1;
// у знач. ім. голосу́ючий, чого, ч. Той, хто голосує.
Закінчив [староста] голосування, хоч голосуючих було ще кілька кіп (Март., Тв., 1954, 65).
Словник української мови (СУМ-11)ГОЛОСУ́ЮЧИЙ, а, е Дієпр. акт. теп. ч. до голосува́ти 1;
// у знач. ім. голосу́ючий, чого, ч. Той, хто голосує.
Закінчив [староста] голосування, хоч голосуючих було ще кілька кіп (Март., Тв., 1954, 65).
Словник української мови (СУМ-11)