голосуючий
ГОЛОСУ́ЮЧИЙ, чого, ч.
Те саме, що голосува́льник.
Закінчив [староста] голосування, хоч голосуючих було ще кілька кіп (Л. Мартович);
Виборчий бюлетень заповнюється голосуючим у кабіні або в кімнаті для таємного голосування (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)