голосуючий

голосу́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до голосувати 1).

|| у знач. ім. голосуючий, -чого, ч. Той, хто голосує.

Голосуючі акції — звичайні акції, які дають акціонерові право голосу.

Значення в інших словниках

1. голосуючий — голосу́ючий іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. голосуючий — Хто -ує, готовий -увати, учасник голосування, виборець, фр. голос.  Словник синонімів Караванського
3. голосуючий — ГОЛОСУ́ЮЧИЙ, чого, ч. Те саме, що голосува́льник. Закінчив [староста] голосування, хоч голосуючих було ще кілька кіп (Л. Мартович); Виборчий бюлетень заповнюється голосуючим у кабіні або в кімнаті для таємного голосування (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. голосуючий — ГОЛОСУ́ЮЧИЙ, а, е Дієпр. акт. теп. ч. до голосува́ти 1; // у знач. ім. голосу́ючий, чого, ч. Той, хто голосує. Закінчив [староста] голосування, хоч голосуючих було ще кілька кіп (Март., Тв., 1954, 65).  Словник української мови в 11 томах