Значення в інших словниках
-
горілчаний —
горілча́ний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
горілчаний —
-а, -е. Прикм. до горілка. Горілчане виробництво.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
горілчаний —
ГОРІЛЧА́НИЙ, а, е. Прикм. до горі́лка¹. Марія дихала на його якимсь чадом, як стара горілчана бочка (І. Нечуй-Левицький); Спершу запахло смаженим салом, потім горілчаним перегаром, цигарковим димом, хатнім теплом (І.
Словник української мови у 20 томах
-
горілчаний —
АЛКОГО́ЛЬНИЙ (який має в своєму складі алкоголь, спирт), СПИРТНИ́Й, ГОРІЛЧА́НИЙ. Алкогольні напої; Горілчані вироби.
Словник синонімів української мови
-
горілчаний —
ГОРІЛЧА́НИЙ, а, е. Прикм. до горі́лка¹. Марія дихала на його якимсь чадом, як стара горілчана бочка (Н.-Лев., II, 1956, 134); Спершу запахло смаженим салом, потім горілчаним перегаром, цигарковим димом, хатнім теплом (Мур., Бук. повість, 1959, 237).
Словник української мови в 11 томах
-
горілчаний —
Горілчаний и горільчаний, -а, -е 1) Водочный. Там бочка горілчана. Ном. № 8628. Не любить бджола й духу горільчаного. Сим. 202. 2) горільчаний брат. Собутыльникъ. Черк. у.
Словник української мови Грінченка