горілчаний

АЛКОГО́ЛЬНИЙ (який має в своєму складі алкоголь, спирт), СПИРТНИ́Й, ГОРІЛЧА́НИЙ. Алкогольні напої; Горілчані вироби.

Значення в інших словниках

1. горілчаний — горілча́ний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. горілчаний — -а, -е. Прикм. до горілка. Горілчане виробництво.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. горілчаний — ГОРІЛЧА́НИЙ, а, е. Прикм. до горі́лка¹. Марія дихала на його якимсь чадом, як стара горілчана бочка (І. Нечуй-Левицький); Спершу запахло смаженим салом, потім горілчаним перегаром, цигарковим димом, хатнім теплом (І.  Словник української мови у 20 томах
4. горілчаний — Горілча́ний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. горілчаний — ГОРІЛЧА́НИЙ, а, е. Прикм. до горі́лка¹. Марія дихала на його якимсь чадом, як стара горілчана бочка (Н.-Лев., II, 1956, 134); Спершу запахло смаженим салом, потім горілчаним перегаром, цигарковим димом, хатнім теплом (Мур., Бук. повість, 1959, 237).  Словник української мови в 11 томах
6. горілчаний — Горілчаний и горільчаний, -а, -е 1) Водочный. Там бочка горілчана. Ном. № 8628. Не любить бджола й духу горільчаного. Сим. 202. 2) горільчаний брат. Собутыльникъ. Черк. у.  Словник української мови Грінченка