господарник

Господа́рник, -ка; -ники, -ків

Значення в інших словниках

1. господарник — господа́рник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. господарник — -а, ч. Той, хто керує господарською діяльністю в якій-небудь галузі промисловості, сільського господарства. || розм. Той, хто відає господарством якого-небудь підприємства, якоїсь установи, організації тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. господарник — ГОСПОДА́РНИК, а, ч. Той, хто керує господарською діяльністю в якій-небудь галузі промисловості, сільського господарства. – Він займав посаду одного з заступників крупного діяча – господарника обласного масштабу (О.  Словник української мови у 20 томах
4. господарник — ГОСПОДА́РНИК, а, ч. Той, хто керує господарською діяльністю в якій-небудь галузі промисловості, сільського господарства. З середовища робітників вийшло багато талановитих організаторів...  Словник української мови в 11 томах