Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

двомовний

Двомо́вний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. двомовний — двомо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. двомовний — -а, -е. Виконаний, упорядкований на основі двох мов, двома мовами. Двомовне населення — населення, яке вільно розмовляє двома мовами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. двомовний — ДВОМО́ВНИЙ, а, е. Виконаний, упорядкований на основі двох мов, двома мовами. Словники.. допомагають великій справі розвитку та унормування літературної мови, а будучи словниками двомовними — українсько-російськими і російсько-українськими...  Словник української мови в 11 томах