двомовний

двомо́вний

-а, -е.

Виконаний, упорядкований на основі двох мов, двома мовами.

Двомовне населення — населення, яке вільно розмовляє двома мовами.

Значення в інших словниках

1. двомовний — двомо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. двомовний — Двомо́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. двомовний — ДВОМО́ВНИЙ, а, е. Виконаний, упорядкований на основі двох мов, двома мовами. Словники.. допомагають великій справі розвитку та унормування літературної мови, а будучи словниками двомовними — українсько-російськими і російсько-українськими...  Словник української мови в 11 томах