декель —
де́кель іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
декель —
-я, ч. Пружна покришка на друкарському циліндрі або тиглі, яка притискує папір до всіх елементів друкарської форми; тимпан.
Великий тлумачний словник сучасної мови
декель —
ДЕ́КЕЛЬ, я, ч., полігр. Пружний прошарок із паперу, тканини і т. ін. у друкарських машинах між друкарською формою і поверхнею, що притискає папір.
Словник української мови у 20 томах
декель —
де́кель (від нім. Deckel – обгортка, покришка) пружна покришка на друкарському циліндрі або тиглі, яка притискує папір до всіх елементів друкарської форми. Інша назва – тимпан.
Словник іншомовних слів Мельничука