декель — Орфографічний словник української мови

декель — -я, ч. Пружна покришка на друкарському циліндрі або тиглі, яка притискує папір до всіх елементів друкарської форми; тимпан. Великий тлумачний словник сучасної мови
декель — ДЕ́КЕЛЬ, я, ч., полігр. Пружний прошарок із паперу, тканини і т. ін. у друкарських машинах між друкарською формою і поверхнею, що притискає папір. Словник української мови у 20 томах
декель — де́кель (від нім. Deckel – обгортка, покришка) пружна покришка на друкарському циліндрі або тиглі, яка притискує папір до всіх елементів друкарської форми. Інша назва – тимпан. Словник іншомовних слів Мельничука
декель — Де́кель, -келя; -келі, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)