декель

де́кель

-я, ч.

Пружна покришка на друкарському циліндрі або тиглі, яка притискує папір до всіх елементів друкарської форми; тимпан.

Значення в інших словниках

1. декель — де́кель іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. декель — ДЕ́КЕЛЬ, я, ч., полігр. Пружний прошарок із паперу, тканини і т. ін. у друкарських машинах між друкарською формою і поверхнею, що притискає папір.  Словник української мови у 20 томах
3. декель — де́кель (від нім. Deckel – обгортка, покришка) пружна покришка на друкарському циліндрі або тиглі, яка притискує папір до всіх елементів друкарської форми. Інша назва – тимпан.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. декель — Де́кель, -келя; -келі, -лів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)