декель
ДЕ́КЕЛЬ, я, ч., полігр.
Пружний прошарок із паперу, тканини і т. ін. у друкарських машинах між друкарською формою і поверхнею, що притискає папір.
Жорсткий декель дозволяє поліпшити якість друку, а за допомогою м'якого можна друкувати на матеріалах низької якості, а також фактурних матеріалах (з наук.-попул. літ.);
Основна функція декеля полягає в тому, щоб компенсувати нерівномірності тиску в смузі друкарського контакту (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)