дзьобатий —
дзьоба́тий прикметник рідко
Орфографічний словник української мови
дзьобатий —
рідко дзюбатий -а, -е. 1》 Який має великий дзьоб. 2》 розм. Схожий на дзьоб; такий, як дзьоб.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дзьобатий —
ДЗЬОБА́ТИЙ, рідко ДЗЮБА́ТИЙ а, е. 1. Який має великий дзьоб. Лиш круки дзюбаті та сиві діди не радіють,.. гудять весну-скороспілку (Дн. Чайка, Тв., 1960, 189); Ліда підняла орлові дзьобату голову (Руд., Вітер.., 1958, 6). 2. розм.
Словник української мови в 11 томах